Для багатьох навчальних закладів оздоровлення школи починається із впровадження здоров’язбережувальної педагогіки.

В її основі – технології, які вводять учасників навчально-виховного процесу в соціально-освітній простір без утрат для здоров’я усіх учасників навчально-виховного процесу, підвищуючи мотивацію на його формування, збереження, зміцнення, відновлення й передачу наступним поколінням.

Сьогодні більшість педагогічних колективів переорієнтовує організацію навчально-виховного процесу на формування гармонійно розвиненої особистості, становлення її фізичної, психічної, духовної і соціальної складових здоров’я, на виховання культури здоров’я і потреби здорового способу життя.

У сучасній школі реальний шлях збереження здоров’я учнів полягає у встановленні балансу між освітнім середовищем школи, в якому виховується і навчається дитина, з фізіологічними процесами, характерними для конкретної вікової групи, котрі пов’язані з педагогічними умовами організації пізнавальної діяльності в школі, перш за все на уроках.

Формування здорового способу життя учнів підліткового віку вимагає виявлення особливостей здоров’я в цієї групи, специфіки педагогічної і медичної діяльності та цілеспрямованої системи організації спеціальних оздоровчих заходів, які ще недостатньо здійснюються в закладах освіти.

Завдання здоров'язбережувальної педагогіки — забезпечити випускнику школи високий рівень здоров'я, сформувати культуру здоров'я.