Для багатьох навчальних закладів оздоровлення школи починається із впровадження здоров’язбережувальної педагогіки.
В
її основі – технології, які вводять учасників навчально-виховного
процесу в соціально-освітній простір без утрат для здоров’я усіх
учасників навчально-виховного процесу, підвищуючи мотивацію на його
формування, збереження, зміцнення, відновлення й передачу наступним
поколінням.
Сьогодні більшість педагогічних
колективів переорієнтовує організацію навчально-виховного процесу на
формування гармонійно розвиненої особистості, становлення її фізичної,
психічної, духовної і соціальної складових здоров’я, на виховання
культури здоров’я і потреби здорового способу життя.
У
сучасній школі реальний шлях збереження здоров’я учнів полягає у
встановленні балансу між освітнім середовищем школи, в якому виховується
і навчається дитина, з фізіологічними процесами, характерними для
конкретної вікової групи, котрі пов’язані з педагогічними умовами
організації пізнавальної діяльності в школі, перш за все на уроках.
Формування
здорового способу життя учнів підліткового віку вимагає виявлення
особливостей здоров’я в цієї групи, специфіки педагогічної і медичної
діяльності та цілеспрямованої системи організації спеціальних оздоровчих
заходів, які ще недостатньо здійснюються в закладах освіти.
Завдання здоров'язбережувальної педагогіки — забезпечити випускнику школи високий рівень здоров'я, сформувати культуру здоров'я.
